$Лисогірська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1$ - $Лисогірська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1$ 
Лисогірська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Субота, 03.12.2016, 20:45
Вітаю Вас Гість | RSS
За довідками звертатися за телефоном +38 (05161) 6-32-16, або надсилайте листи на e-mail: lysogirska2016@ukr.net Вітаємо переможців районних змагань з тенісу в Чаусово 1
Меню сайту

Категорії розділу
Шкільні новини [409]
Фотоальбоми [0]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Час

 

1. Безпека дітей в інтернеті

2. Раціональне харчування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЕСЯТЬ "ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ" ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не марнуйте часу дитини.

2. Формуйте самоповагу.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом".

5. Виховуйте відповідальність, порядність.

6. Навчіть дитину шанувати сім'ю.

7. Подбайте про гарне оточення.

8. Будьте вимогливими.

9. Привчайте дитину до праці

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.


ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ

1. Коли говорите — говоріть з любові.

2. Коли мовчите — мовчіть з любові.

3. Коли караєте — карайте з любові.

4. Майте в серці корінь любові, тільки тоді вони дадуть паростки доброї людини.

5. Живіть прикладом для дітей.

6. Не допустіть ніколи ворожнечі вдома.

7. Будьте пастирями дітей. Стережіть дітей та їх невинність.

8. Учіть, дітей і. не допускайте їх у світ без способу, як на хліб заробити. Пам’ятайте ! Кому Бог дав діти, тому також дає на діти. Будьте ощадні і працьовиті, нехай діти вчаться!!!

 
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
 
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не зовсім упевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією із проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Тож скористайтеся нашими порадами.
 
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
 
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
 
Змінюйте оточення, а не дитину
 
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
 
Висловлюйте свої бажання позитивно
 
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
 
Висувайте реальні вимоги
 
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
 
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
 
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
 
Обирайте виховання без побиття та крику
 
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
 
Факти, що можуть Вас здивувати...
 
Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
 
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
 
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження. 
 
Десять кроків, щоб стати кращими батьками 
 
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 
 
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 
 
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 
 
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 
 
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 
 
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 
 
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 
 
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 
 
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 
 
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
 
Сім порад лікаря про те, що треба і чого не треба робити в канікули
 
Порада перша - заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули? Якщо у вас є можливість поїхати з дитиною в будинок відпочинку або санаторій - це здорово!Нагадую, що тривалість безперервного заняття за комп'ютером для дітей у віці з 7-12 років складає 20 хвилин, а старше - не більше півгодини.
 
Порада друга - прогулянки, ігри і спортивні заняття на свіжому повітрі - ось кращий відпочинок після шкільних занять. Перебування на свіжому повітрі як можна далі від проїжджих доріг, транспорту, промислових підприємств.
 
Порада третя - постарайтеся зробити все від вас залежне, щоб уберегти дитину. Пам'ятайте, що в канікули збільшується ризик не лише вуличного, але і побутового травматизму. Поговоріть з дитиною про це.
 
Порада четверта - необхідно дотримувати режим дня, але можливі деякі відхилення від режиму. Чим молодше за віком дитина, тим більше часу вимагається його мозку і всьому організму, щоб повністю відновити працездатність. Тому потреба уві сні в зимовий час - збільшується.
 
Порада п'ята - щоб канікули стали часом відновлення і накопичення сил вашого дитяти, необхідно, щоб в його раціоні була достатні кількість молочних і м'ясних продуктів, овочів, фруктів. «Що може бути корисніше, Ніж овочів бальзам і фруктів сік? Вони цілющі від всіх хвороб, І життя нашого подовжують термін.»
 
Порада шоста - скористайтеся канікулами, щоб проконсультуватися у педіатра, окуліста, стоматолога, ортопеда. Часто хворіючому дитяті незайве буде провести курс лікувальних процедур. Комплекс вправ для корекції постави.
 
Порада сьома - канікули - самий відповідний час для екскурсій, відвідин музеїв. Проте у всьому потрібна міра. Не забувайте, що відвідини дитячих свят і видовищних заходів таять в собі і ризик інфекційних захворювань, особливо в період епідеміологічного неблагополуччя. 
 
Якщо дитина не може всидіти за уроками
Для досягнення педагогічних цілей можна використовувати як тихі настільні ігри, так і рухливі сюжетно-рольові.
Давайте більше доручень і стежте, щоб все було зроблено точно за завданням.
Для дитини корисно виконувати яку-небудь справу разом з дорослими. Робити все швидко, весело, без попереднього розгойдування і томливих пауз (мити посуд, лагодити, читати).
Можна виробити у дитини звичку швидко перемикатися з однієї справи на іншу. Якщо її звуть їсти, то вона повинна негайно припинити гру. Неприпустимо дозволяти дитині ігнорувати батьківські вказівки.
Необхідно привчати дитину відокремлювати вільний час від часу, коли вона зайнята чимось серйозним, не плутати справу з грою, не перетворювати одне на інше.
Добивайтеся, щоб все необхідне дитя робило без додаткового нагадування, ні на що не відволікаючись.
Для успішного навчання необхідно дотримуватися режиму дня, мати твердо встановлений час для приготування уроків.
Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого режиму занять. Без цього не можуть бути досягнуті успіхи в навчанні.
Режим дня не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, від того що по телевізору показується цікавий фільм або додому прийшли гості.
Дитина повинна сідати за уроки не лише в один і той же час, але і на постійне робоче місце.
Потрібно виділити дитині постійне місце, щоб вона могла тримати там книги і зошити. Коли у дитини сформується установка на певне місце і час роботи, їй буває досить всістися за звичний стіл, як сам собою приходить робочий настрій.
Необхідно виконувати правило: до початку занять із столу повинно бути прибрано все, що не має до них відношення. Добре встановити чіткий і постійний лад розташування предметів на робочому столі.
 
Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання 
 
Як допомогти дитині не просто виконувати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень – другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів. 
 
Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії. 
 
Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійної й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтесь, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами. 
 
Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу у тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте. 
 
Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи. Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу ( «щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?
 
 

 

Батьківський комітет. Навіщо він потрібен?

 

– Хто з вас погодиться брати участь в роботі батьківського комітету? – без особливої надії питає вчителька.

І батьки опускають очі. Нікому з них не хочеться брати на себе зайві обов'язки. А тим часом вони позбавляють себе і важливого права – права активно впливати на життя школи.

Ось що думають про участь батьків у шкільному житті самі педагоги.

Попри бажання вчителя здаватися неупередженим, усіх батьків він розподіляє на три категорії: ті, які активно допомагають, байдужі, агресивно налаштовані. Перші – помічники – украй необхідні в житті будь-якого класу. Учитель їм довіряє і схильний уважно ставитися до їхніх проблем. Такі батьки у разі, якщо в дитини виникають труднощі, завжди спроможні обговорити їх відкрито і не соромлячись, розраховуючи на розуміння і дружню допомогу.

Другі – байдужі – їхнє ставлення незрозумілі, тому швидше щодо них виникає недовір'я: невідомо, чого від них чекати в критичну хвилину.

Третіх – агресивних – уникають усіма можливими способами. Їм рідко неформально йдуть назустріч і намагаються не заглиблюватися в їх труднощі та проблеми; будь-яка спроба спілкування з ними для вчителя є важкою та небезпечною.

Навіть якщо з навчанням у дитини все гаразд, часто необхідно поговорити про неї з людиною, яка спостерігає її у невідомих вам ситуаціях. Учитель може розповісти вам цікаві подробиці життя дитини, якісь факти, що залишились поза вашою увагою. Для цього вчителеві потрібно витратити додатковий, неробочий час, але для вас він його не пошкодує, якщо ви неодноразово відгукувалися на його прохання про допомогу, коли більше не було до кого звернутися. Тому допомагайте школі. Шукайте спосіб допомогти вчителеві в організації класного життя, в ремонті приміщення, в придбанні посібників, ніколи за жодних обставин не ігноруйте суботників. Справді, нема кому в школі мити вікна, окрім учителів і дітей. І вчителі це робити не повинні. Вони просто воліють працювати та навчати дітей в чистих класах. Категорична заява батька «Це мене не обходить!» – завжди дуже образлива для вчителя. Вона демонструє ваше нешанобливе ставлення до нього. Ви не можете опуститися до миття підлоги й вікон, а він повинен це робити? Але ж це не входить у коло його обов'язків. Ви грубо вказуєте йому його місце на соціальному щаблі у сфері обслуговування? Будь ласка, але й учитель теж пам'ятатиме: ви його не поважаєте.

Отже, чому вам варто хоч би час від часу брати участь у роботі батьківського комітету? Для того щоб налагодити гарні стосунки з учителем? Так, і це дійсно важливо. Але це ще не все.

 

Що може батьківський комітет?

 

1. Допомагаючи вчителеві проводити дитячі свята, організовувати для дітей цікаві екскурсії та виїзди за місто, батьки сприяють тому, щоб клас був дружним, не розподілявся на ворожі групи.

2. Від батьків залежить вибір додаткових занять, які проводитимуться в школі. На прохання батьків адміністрація школи може запросити педагога, який організує театральну студію, займатиметься з дітьми додатково бальними танцями, спортивною боротьбою або поглибленим вивченням іноземної мови.

3. Батьки можуть багато що зробити для того, щоб клас був затишним, щоб дітям у ньому було зручно навчатися.

4. Батьки мають стежити за харчуванням, яке діти одержують в школі, і за необхідності висувають вимоги до адміністрації школи, районного відділу освіти.

5. Батьки повинні негайно звертати увагу адміністрації школи на випадки крадіжки, здирства, залякування та інші кримінальні явища в середовищі дітей.

6. Батьки також можуть вплинути на атмосферу, що склалася в класі.

Звісно, все це – додаткова робота. Але це робота в ім'я благополуччя наших дітей. І до речі, ваша дитина зможе пишатися результатами вашої праці, ви дасте їй найважливіші уроки серйозного і відповідального ставлення до справи.

Їй буде приємно думати і говорити: «Це вікно вимила моя мама. Цю екскурсію організував мій тато». Заради цього варто згаяти час і докласти зусиль.

 

Радіо онлайн

Sinoptik

Вхід на сайт

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Пошук

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архів записів

Copyright MyCorp © 2016Конструктор сайтів - uCoz